Оскар Вайльд "Портрет Доріана Грея"

Знаменитий роман, написаний за 3 тижні, який спровокував скандал після публікації за аморальність, був екранізований понад 30 разів, починаючи з 1910 року. Кожна нова прем’єра викликає вир емоцій. І це не дивно, адже режисери намагаються вигадувати цікаві ходи. Наприклад, у одному з фільмів Доріан Грей перетворювався навіть в яскраву жінку й воював із Томом Соєром !

Історія кохання Доріана й Сибіли ВейнДоріан покохав не Сибілу, а те, що було втілено в її образі. Йому сподобалися Дездемона, Джульєтта та інші героїні, яких талановито, із пристрастю грала актриса; її костюми, декорації. Тобто закохався в мистецтво та в Сибілу як його «інструмент». Коли дівчина покохала сама й не змогла грати чужі пристрасті, Доріанові вона стала нецікавою.Юнак сподівається повернутися до Сибіли, шкодує, що обійшовся з нею жорстоко. Але був, мабуть, не дуже одвертим самим із собою, бо зміни на портреті не зникали. Грей, аналізуючи останню розмову із Сибілою, уважає, що в усьому винна вона, адже він так страждав. Його більше цікавлять власні почуття та розчарування. Доріан запитує себе: «Може, у мене немає серця?» І зізнається собі, що ця трагедія (самогубство дівчини) не вразила його душі.Специфіка вирішення автором теми кохання полягає в тому, що, відповідно до своїх естетичних переконань (Мистецтво — найвища краса), герой любить не реальну дівчину, а театральне мистецтво в ній, кохає її як втілення майстерності акторської гри.

Вплив суспільства на Доріана ГреяПеретворення Доріана Ґрея з юнака, ідеалістичної особистості на морально розбещеного й вимученого персонажа не було лише результатом його власних виборів і дій. Вплив суспільства на формування його поведінки та переконань відіграв значну роль у його падінні.Уайльд зображує суспільство, яке надає перевагу красі та молодості над мораллю та етикою. Доріан Грей, будучи втіленням цього ідеалу, стає жертвою власної краси та одержимості нею суспільства.Протягом усього роману Доріана оточують люди, які заохочують і сприяють його сходженню в темряву. Зокрема, лорд Генрі Воттон справив глибокий вплив на Доріана, постійно впливаючи на його думки та дії своїми цинічними та гедоністичними поглядами.Крім того, суспільство, зображене в романі, процвітає на плітках і скандалах, і це можна побачити в тому, як репутація Доріана заплямована чутками та спекуляціями. Це зрештою спонукає його до подальшого сприйняття своєї аморальної поведінки, оскільки він вважає, що його вже засуджує суспільство.Вплив суспільства на Доріана Ґрея служить застереженням, підкреслюючи небезпеку відповідати очікуванням суспільства та жертвувати своїм моральним компасом у гонитві за визнанням і захопленням.

Батько майбутнього письменника був досвідченим і вельми відомим лікарем. За свою діяльність він навіть отримав лицарське звання. Він також займався благодійністю, надаючи свої послуги біднякам безкоштовно.Мати Оскара Вайльда була поетесою, до того ж вона писала переважно вірші, що підтримували ірландських націоналістів, прихильників відділення Північної Ірландії від Великої Британії.В Оскара Вайльда були старший брат і молодша сестра, але остання померла в 10-річному віці. Один із його віршів присвячений їй.В юності одним із його друзів був Джордж Мур, який згодом також став знаменитим письменником.Оскар Вайльд закінчив Королівську школу із золотою медаллю за успіхи в навчанні.Ще в юності він опанував кілька іноземних мов, французьку та німецьку.Після школи Оскар Вайльд навчався в знаменитому університеті Оксфорда, який також закінчив із відзнакою.У 2007 році телеканал BBC провів опитування громадян Великої Британії з метою з'ясувати, кого вони вважають своїм найдотепнішим співвітчизником усіх часів. За підсумками опитування перше місце посів саме Оскар Вайльд.Усе життя Вайльд переодягався перед тим, як сісти за стіл. Судячи з його біографії, з цього правила у нього взагалі ніколи не було винятків.Знаменитий "Портрет Доріана Грея", єдиний роман, що вийшов з-під пера Оскара Вайльда, було екранізовано понад 25 разів. І, судячи з усього, це ще не все.Ще під час навчання в Оксфорді він отримав престижну Ньюдігейтську премію за свою поему.Оскар Вайльд іронічно стверджував, що жінки люблять чоловіків не за переваги, а за недоліки.Ексцентричність письменника нерідко спричиняла глузування над ним. Коли його вивели як одного з героїв карикатурної п'єси, він зауважив, що карикатура – всього лише данина, яку посередність сплачує генію.Під час туру по США Оскару Вайльду поставили підступне запитання, які жінки, на його погляд, красивіші – американки чи англійки. Він заявив, що відповість на це запитання, лише коли перебуватиме посеред Атлантики.Ведучи безтурботний спосіб життя, Вайльд регулярно мав проблеми з грошима, оскільки витрачав він більше, ніж заробляв.Після публікації "Потрету Доріана Грея" слава Оскара Вайльда гриміла Європою і США. У цей час він багато їздив різними країнами, читаючи лекції для своїх шанувальників.За звинуваченням у мужолозтві Оскар Вайльд був заарештований і відправлений на майже 2 роки за ґрати. Усі відвернулися від нього – суспільство, друзі, навіть сім'я. Після звільнення він, будучи в депресії, перебрався до Парижа, де незабаром і помер від менінгіту.Помер він під ім'ям Себастьяна Мельмота, взявши його незадовго до смерті.

Оскар Уайльд жартував: «Все можна пережити, крім смерті». Однак і смерть вдалося перемогти геніальному письменнику, пам'ять про нього живе і донині, і до його могили приходять тисячі небайдужих шанувальників його таланту. Похований великий ірландець в Парижі на кладовищі Пер-Лашез. На його могилі встановлений величезний пам'ятник у вигляді крилатого сфінкса, прикрашений незліченою кількістю поцілунків...Коли скульптуру, створену в пам’ять про поему «Сфінкс», привезли на кладовище, паризькі урядовці були обурені наготою ангела. Щоб «прикрити» неналежний вигляд, було вирішено встановити меморіальну табличку, в такому вигляді пам’ятник був відкритий в 1914 році, на жаль, у наступні роки він неодноразово піддавався нападам вандалів.Але все це не вплинуло на хвилю відвідувачів, які створили традицію цілувати пам'ятник. Причина виникнення такої традиції досі невідома. Але, за легендою, поцілунок допомагає знайти свою другу половинку. В результаті, весь пам'ятник був покритий відбитками губної помади від поцілунків. Усі спроби якось зупинити це безумство не увінчалися успіхом.Перші сліди поцілунків з’явилися на надгробку в кінці 1990-х років, і вони нерідко супроводжувалися написами в дусі:«Продовжуй дивитися на зірки»,«Справжня краса закінчується там, де починається розум»."Закоханість починається з того, що людина дурить себе, а закінчується тим, що вона дурить іншого!""Всі ми борсаємось у стічній канаві, але деякі з нас дивляться на зірки...""Я чув стільки наклепів на Вашу адресу, що у мене немає сумнівів: Ви - прекрасна людина!"Помада всіх кольорів і відтінків стійко ввібралася в мармур і з кожним днем ​​покривалася новим шаром свіжих поцілунків.Оскар Уайльд був великим оригіналом при житті. Можливо, саме тому на місці його поховання склалася така незвичайна традиція – залишати відбитки червоної помади. Тисячі прихильниць творчості письменника вважали своїм обов’язком залишити на пам’ятнику відбиток червоних губ.Влада зробила рішучий крок, затвердивши штраф у розмірі 9000 євро ($12,000) за неналежне ставлення до меморіалу, однак туристи часто встигали сховатися з місця злочину ще до приїзду поліції. Не допоміг навіть судовий позов онука Оскара Уайльда, Мерліна Холланда, який вимагав оберігати пам’ятник. У 2011 році з нагоди 111-ї річниці з дня смерті великого письменника і поета паризька влада прийняла рішення спорудити скляну огорожу навколо пам’ятника. Відтепер «цілувальники» залишають сліди на склі, а також старанно закидають квіти і записки з проханням про щастя всередину корпусу.

Композиція і сюжет твору Роман "Портрет Доріана Грея" складається з передмови (25 афоризмів) та 20 розділів. Твір починається тим, що в Лондоні у студії художника Безіла Голуорда лорд Генрі Уоттон розглядає портрет надзвичайно вродливого юнака. Лорд хоче, щоб Безіл надіслав цю картину на виставку в Гровнер, бо вона найкраща з усіх робіт художника, та Безіл не збирається робити цього, бо занадто багато самого себе вклав у цей портрет. Лорд Генрі дізнається, що хлопця з портрета звати Доріан Грей. Кілька місяців тому Безіл Голуорд познайомився з Доріаном на вечорі у леді Брендон. Відтоді художник робить з Доріана ескізи й начерки, малює його портрети. Безіл не хотів, щоб лорд Генрі зустрічався з Доріаном, адже хлопець, на думку художника, мав чисту і прекрасну душу, а Уоттон міг зіпсувати її. Та саме в той час, коли художник і лорд розмовляли, прийшов Доріан Грей. Під час того, як Безіл малював Доріана, хлопець і лорд Генрі розмовляли. Слова лорда Генрі про те, що мета життя – реалізувати єство, що єдиний спосіб збутися спокуси – піддатись їй, сильно вразили Доріана. Юнакові здавалося, що лорд Генрі – людина, якій судилося відкрити йому життєві тайни. Лорд Генрі переконував Доріана розкошувати часом, поки краса хлопця не зів'яла, шукати нових вражень. Побачивши себе на портреті, Доріан висловив бажання, що хотів би залишатися молодим і красивим повік, а всі зміни відбувалися лише з портретом. Захоплений вродою Доріана, лорд Генрі Уоттон дізнається від свого дядька подробиці Доріанової біографії. Виявляється, що його мати – красуня леді Дереве – нестямно покохала якогось бідного "офіцерика" і втекла з ним. Незабаром після їхнього одруження "офіцерика" було вбито на дуелі, а після цього померла і мати, народивши сина, якого взяв на виховання старий лорд Кельсо. Лорд Генрі твердо вирішує "підкорити Доріана своєму впливові". Спілкування з лордом зачарувало юнака. Невдовзі Доріан розповів лордові Генрі про своє кохання до актриси Сібіл Вейн, яку він вперше зустрів у якомусь "жалюгідному театрику", коли вона виконувала роль Джульєтти. Лорд Генрі розумів, що це гедонічне почуття розбудив у юнакові саме він і що "вивчення Доріана Грея обіцяє плідні наслідки". Родичі Сібіли Вейн несхвально зустріли повідомлення дочки про її кохання до "Чарівного Принца" – Доріана Грея, особливо ж ремствував Сібілин брат Джеймс. Доріан Грей запрошує своїх друзів – лорда Генрі і художника Безіла – у театр на виставу, у якій гратиме Сібіл, щоб вони самі оцінили талант і вроду його обраниці. Сібіл виявилася дуже гарною, але не мала хисту. Лорд Генрі сказав, що вона грає, як дерев'яна лялька. По виставі Доріан пішов за лаштунки і сказав дівчині, що вона погано грала. Сібіл говорила, що раніше грала добре, але тепер Доріан дав їй пізнати справжнє кохання, а мистецтво – лише його бліда тінь. Тепер вона ненавидить театр і не може вдавати на сцені любов. Доріан заявив, що більше не кохає її, що вона йому байдужа, бо вона ніщо без свого мистецтва. Згодом Доріан поїхав додому і глянув на свій портрет роботи Безіла Голуорда. Якийсь вираз жорстокості з'явився на обличчі юнака з портрета. Доріан згадав, як висловив химерне бажання, щоб він сам залишався молодим, а старішав його портрет. Хлопець вирішив, що спокутує свою провину перед Сібіл і одружиться з нею. Коли до Доріана завітав лорд Генрі, хлопець сказав йому, що хоче бути доброчесним і одружиться з Сібіл. Лорд Генрі розповів, що дівчина випила отруту і померла. Після розмови з лордом Генрі хлопець знову вибрав веселе життя з вічною молодістю, розвагами і пристрастями.Безіл Голуорд був прикро вражений смертю дівчини, вважав, що Доріан сумує, однак почув від хлопця, що той ні про що не шкодує. Художник сказав Доріанові, що той колись був найчистішим створінням на світі, а тепер не має ніякого жалю в серці. Коли Безіл у ході подальшої розмови хотів поглянути на створений ним портрет Доріана, той з такою люттю заступив йому дорогу, що художник злякався. Після того, як Безіл пішов, Доріан вирішив сховати портрет подалі від стороннього ока. Слідство у справі Сібіл Вейн констатувало її смерть від нещасливого випадку. Отож Доріан зміг цілковито віддатись "новому гедонізму": розважатись на свій смак, грішити, спокушати і спокушуватись. Відтак Доріан Грей розширює коло своїх захоплень: цікавиться різними релігіями, музикою і музичними інструментами, вивчає історії про коштовне каміння. Якось напередодні Доріанового дня народження (йому виповнювалося тридцять вісім років) до нього зайшов попрощатися перед від'їздом Безіл Голуорд. Безіл водночас хотів дізнатися, чи правдиві ті страшні чутки, які поширюють про Доріана в Лондоні. Господар повів художника у кімнату, де був портрет. Безіл побачив на полотні бридотно вишкірене обличчя. Художник впізнав, що цей портрет – його робота. Доріан пояснив, що це обличчя його душі. Безіл переконував, що ніколи не пізно покаятися. Доріан схопив ніж і вбив Безіла. Наступного ранку він запросив до себе знайомого хіміка Алана Кемпбела і змусив того допомогти йому позбутися трупа, застосувавши азотну кислоту. Брат Сібіли Вейн намірився вбити Доріана Грея, щоб помститися за смерть сестри, котра загинула 18 років тому, але, побачивши його юне обличчя, яке зовсім не змінилося, вирішив, що перед ним інша людина. Якось Доріан приєднався до гурту мисливців і на його очах Джефрі Клаустон помилково вистрелив у нагонича. Доріан відчув, що це погана прикмета, що скоро станеться щось жахливе. Пізніше стало відомо, що вбитий – не хто інший, як брат Сібіл, при ньому було знайдено револьвер. Голос сумління не давав спокою Доріану Грею. І хоча лорд Генрі переконував у його "безгрішності і досконалості", проте Доріан уже не вірив йому. Доріан розумів, що ославив себе ганьбою, спаплюжив душу, сповнив потворністю уяву, справляв згубний вплив на інших і від цього мав насолоду. Його гнітила смерть власної душі у живому тілі. Він вирішив подивитися на портрет. Тепер на руках було видно кров. Доріан вирішив, що потрібно знищити портрет – єдиний доказ його злочинів. Він встромив у портрет ніж, яким вбив колись Безіла. Почувся крик, який розбудив усю челядь. Слуги пішли нагору і побачили чудовий портрет їхнього господаря, а на підлозі, з ножем у грудях лежав якийсь мрець у зморшках. По перстнях на пальцях слуги впізнали, хто це.