Сапонiни - речовини, якi утворюють з водою пiну, подiбно до мила, подразнюють слизовi оболонки, за рахунок їх поверхнево-активних речовин, а тому при застосуваннi всередину посилюють перистальтику кишечнику, секрецiю травних та бронхiальних залоз. Потрапляючи у кров приводять до гемолiзу еритроцитiв.
До складу рослин входять: вода, органiчнi та мiнеральнi речовини. Серед органiчних сполук видiляють речовини первинного синтезу - бiлки, вуглеводи, жири, вiтамiни, ферменти; та вторинного синтезу - алкалоїди, глiкозиди, кумарини, флавоноїди, дубильнi речовини, ефiрнi олiї, смоли, органiчнi кислоти. Вмiст тих чи iнших біологічно активних речовин залежить вiд фази вегетацiї й ареалу розповсюдження.
Алкалоїди - найважливiша група біологічно активних речовин, якi ми знаємо. На сьогоднiшнiй день видiлено бiля 5 тисяч рiзних алкалоїдiв. Вони мiстять у своїй молекулi атоми азоту. Алкалоїди знаходяться головним чином у виглядi основ - нерозчинних у водi. Найбiльше алкалоїдiв у квiткових рослинах, кiлькiсть їх може коливатись вiд слiдiв до 3% вiд загальної маси сухої рослини. Кiлькiсть алкалоїдiв у рослинах змiнюється залежно вiд стадiї розвитку рослини, сягаючи максиму в перiод бутонiзацiї та цвiтiння.
Вiтамiни - бiологiчно активнi речовини, рiзноманiтної природи, що виконують в органiзмi людини i тварини рiзнi бiохiмiчнi та фiзiологiчнi функцiї. Розрiзняють вiтамiни водорозчиннi (тiамiн, рибофлавiн, пiридоксин, цiанокобаламiн, пантотенова, фолiєва, нiкотинова й аскорбiнова кислоти) і жиророзчиннi (ергокальциферол, фiтоменадіон, токоферол, ретинол).
Дубильнi речовини - полiмеризованi фенольнi сполуки. Дiя їх полягає в тому, що вони ущiльнюють i закрiпляють бiлкову молекулу в поверхневих шарах слизової оболонки або шкiри, внаслiдок чого ті стають стiйкiшими до зовнiшнiх впливiв i менш проникливими.
Глiкозиди - важливi біологічно активнi сполуки, легкорозчиннi у водi, швидко гiдролiзуються у присутностi води. Молекула глiкозидiв складається з двох частин - глiкозидної (глiкону - цукрового залишку) та нецукрового (аглiкону). Фармакологічна активнiсть зумовлена аглiко-ном.
Ефiрнi олiї - це леткi, з характерним запахом i смаком олiєподiбнi, нерозчиннi у водi рiдини. Фармакологiчна дiя ефiрних олiй здiйснюється рiзними шляхами (мiсцева дiя - при безпосередньому контактi, тобто подразнення шкiри та слизових оболонок приводить до посилення кровообiгу в дiлянцi впливу ефiрної олiї, що проявляється гiперемiєю; рефлекторна - потрапляючи до рота, подразнюють нервовi закiнчення (дiють через нервову систему на шлунок, зумовлюючи посилення секрецiї шлункового соку).
Камедi - затвердiлi видiлення слизистих, переважно вуглеводистих, речовин (клей янтарного кольору на стовбурах кiсточкових дерев). Камедi у водi утворюють в'язкi, клейкi, набухаючi розчини i використовуються як емульгатори для приготування емульсiй.
Мiнеральнi речовини - до їх складу входять неорганiчнi хiмiчнi сполуки: макро- та мiкроелементи.
Флавоноїди - похiднi фенольних сполук, регулюють стан капiлярiв (пiдвищують проникливiсть їх при атеросклерозi) i тим самим сприяють зниженню i нормалiзацiї артерiального тиску.
Слизi - високомолекулярнi безазотистi речовини, якi розбухають у водi й утворюють колоїднi розчини, захищаючи слизовi оболонки при запальних процесах вiд подразнення.
Органiчнi кислоти - постiйна складова частина рослин поряд із бiлками та вуглеводами. Найбільш розповсюдженими є: галова, бензойна, кумарова, лимонна, мурашина, оцтова, яблучна та iншi кислоти.
Фiтонциди - особливi речовини рiзної хiмiчної будови, якi виробляються деякими рослинами i володiють здатнiстю пригнiчувати рiст бактерiй, грибiв i простiших.