Навчальний успіх учнів

Старанність (лат. industria; англ. diligence) — моральна якість та чеснота. Старанність це завзята та уважна природа дій та праці людини. Рішуча робоча етика. Правильне розпорядження часом; моніторування власних дій пильнуючи проти лінивства. Вкладання повної концентрації у власну працю. Старанням посередність досягає більшого, ніж обдарованість без старання. Слава досягається завдяки праці; що легко дається, те недорого коштує. Навіть на високих посадах бажана старанність: вона, як правило, свідчить і про обдарування. Хто не мріє зайняти перше місце в значній справі, намагаючись зайняти хоча б середнє місце в значному, тому винятком служить благородність устремлінь; але в того, хто задовольняється середнім місцем у значній справі, коли б міг відзначитися в високому, тому вибачення нема. Отже, потребується натура і мистецтво, а їхній союз зміцнюється старанністю.Старанність - старанність у роботі, внутрішній стан і позитивна якість людини, прояв турботливості. Той, хто старається, підходить до справи з увагою, докладає зусиль до того, щоб зробити все як треба. "Я постараюся" - якщо ця фраза йдеться чесно, то у ній йдеться про те, що людина обіцяє докласти зусилля і бути уважним у процесі справи.

Бажання — прагнення, потяг до здійснення чого-небудь, хотіння. Помірний ступінь прояви волі, між звичайним хотінням, та виваженим рішенням чи вибором. Висловлювана ким-небудь думка про бажаність здійснення чого-небудь, побажання. Любовний потяг, пристрасть.

Як виховати впевнену в собі дитину Кінцева мета всіх батьків полягає в тому, щоби підготувати дітей до виживання й досягнення успіху в цьому світі. Усі цінності та знання, які прищеплюються дитині, у довгостроковій перспективі стануть її життєвим набутком. Але головна якість, яку дитина повинна розвинути в собі, щоби потім уміло скористатися здобутим, – це впевненість. Розвивати її необхідно всіма доступними способами. Далі наводяться десять порад, які за рахунок своєї легкості і простоти допоможуть розвинути впевненість у дитини вже в ранньому віці – так, щоб з роками ця якість лише зміцнювалась і вдосконалювалась. Визначте переваги й недоліки. Хочете знати, як розвинути в дитини впевненість у собі? У першу чергу визначте її сильні і, що більш важливо, слабкі сторони. Заохочуйте дитину розвивати сильні якості. Можливо, її варто записати у відповідний гурток чи спортивну секцію. При цьому важливо не перевантажувати дитину! Мотивуйте на розвиток слабких сторін. Якщо ваша дитина не дуже добре вчиться, але при цьому хороший спортсмен, намагайтесь не перешкоджати її заняттям спортом. Ви повинні переконати її в тому, що вона може досягти успіху в навчанні так, як і в спорті. Це допоможе їй набути впевненості у своїх можливостях і мотивуватиме працювати над собою. Уникайте надмірних обмежень. Нехай ваша дитина вільно займається тим, що їй подобається, гра це чи додаткове навчальне заняття. Це розвине в неї почуття незалежності та впевненості у свободі вибору. З часом вона стане впевнено приймати рішення й розуміти, що для неї добре, а що погано. Дозвольте їй вільно експериментувати. Ваша дитина повинна вільно все пробувати і вчитись на своїх помилках; дуже важливо навчитися вставати незалежно від того, скільки разів упав! Нехай дитина спочатку разом з вами спробує що-небудь нове, наприклад, приготування їжі або катання на велосипеді, а потім дозвольте їй зробити це самостійно. Ваша присутність і підтримка додадуть дитині впевненості у собі. Не чиніть надмірного тиску. Дослідження показують, що основна причина низької самооцінки й невпевненості в собі молодих людей пов'язана з надмірним тиском на них батьків. Не нав'язуйте вашу ідеологію; поважайте вибір дитини. Як батьки ви завжди можете сказати їй, що добре, а що погано, але краще, звичайно, дозволити дитині самій вибрати те, що буде добре для неї. Розвивайте навички спілкування. Вважається, що в сучасному світі людина з хорошими навичками спілкування більш успішна. Допоможіть дитині розвинути навички ораторського мистецтва й подолати страх перед публічними виступами, запишіть її в театральний або акторський гурток. Такі заходи, як театральна вистава, ви можете організовувати також у себе вдома, запросивши друзів своєї дитини. Припиніть порівнювати дитину з іншими дітьми, почніть поважати її. Ніколи не порівнюйте старання й досягнення вашої дитини з аналогічними проявами інших дітей, братів чи сестер. Уникайте заяв типу: «Він забив більше голів, ніж ти», «Твій брат увійшов у когорту кращих», «Твій близький друг такий хороший спортсмен, а ти не любиш спорт», «Чому ти не береш приклад з товариша?» тощо. Цінуйте те, що ваша дитина зробила, й те, на що вона здатна. Так ви станете ближче до неї. Будьте з дитиною до кінця. Обов'язок батьків – ніколи не зупинятись на півдорозі. Учіть дитину завжди закінчувати розпочату справу. Це прищепить їй смак до виконання завдань, почуття відповідальності та впевненість у собі. Будьте з дитиною до кінця в усьому та завжди підтримуйте її як емоційно, так і практично. Вірте у свою дитину. Дитині важливо дати зрозуміти, що ви будете з нею до кінця в будь-якій ситуації. Адже якщо вона буде впевнена у вашій підтримці, то стане досліджувати щось нове, не боячись зазнати невдачі. Це прищепить їй відчуття сміливості та безстрашності. Поставте дитину на шлях духовності. Коли дитина зазнає невдачі, нагадування про «Вищу силу» може допомогти їй отримати внутрішню мотивацію. Нехай дитина повірить, що при будь-якому варіанті розвитку подій Всевишній дивиться на неї та направляє. При цьому роз'ясніть їй значення прислів'я «На Бога надійся, а сам не дрімай». Виховання в дитини почуття відповідальності та впевненості в собі – безперервний і тривалий процес. При цьому величезна радість спостерігати, як дитина росте! Головне завдання батьків полягає в тому, щоб допомогти їй вирости впевненою в собі людиною. Успіхів вам у нелегкій справі виховання!

Знання — форма інформації, існування систематизованого результату інтелектуальної діяльності людини (пізнання ). Виділяють різні види знання: істинне (епістеме), наукове, повсякденне (здоровий глузд, докса), інтуїтивне, релігійне та інші. Повсякденне знання служить основою орієнтації людини в навколишньому світі, основою її повсякденної поведінки і передбачення, але звичайно містить помилки і протиріччя. Науковому знанню властиві логічна обґрунтованість, доведеність, відтворення результатів, прагнення до усунення помилок і подолання суперечок.Знання́ — суб'єктивний образ, об'єктивна реальність, тобто адекватне відзеркалення зовнішнього і внутрішнього світу в свідомості людини у формі уявлень, понять, думок, теорій.Знання́ у широкому сенсі — сукупність понять, теоретичних побудов і уявлень.Знання́ у вузькому сенсі — дані, інформація.Знання́ (предмету) — упевнене розуміння предмету, уміння самостійно поводитися з ним, розбиратися в ньому, а також використовувати для досягнення поставленої мети.Знання́ в теорії штучного інтелекту — сукупність даних (у індивідуума, суспільства або у системи штучного інтелекту) про світ, що включають інформацію про властивості об'єктів, закономірності процесів і явищ, а також правила використання цієї інформації для ухвалення рішень. Правила використання включають систему причинно-наслідкових зв'язків. Головна відмінність знань від даних полягає в їхній активності, тобто поява в базі нових фактів або встановлення нових зв'язків може стати джерелом змін в ухваленні рішень.3нання фіксується в знаках природних і штучних мов. Знання протилежне незнанню, тобто відсутності перевіреної інформації про що-небудь.

Наполегливість - це вольова якість, завдяки якому людина може мобілізувати свої сили для відносно тривалої і складної боротьби з перешкодами і труднощами, що зустрічаються в його діяльності на шляху досягнення досить віддалених цілей. Без наполегливості, без того щоб стояти на своєму і боротися за виконання прийнятого рішення, не може бути рішучість, самостійність, самовладання і цілеспрямованості.

Креат́ивність — (лат. creatio — створення) — творча, новаторська діяльність[1]; новітній термін, яким окреслюються «творчі здібності індивіда, що характеризуються здатністю до продукування принципово нових ідей і що входять в структуру обдарованості як незалежний фактор»[2]. Раніше у літературі використовувався термін «творчі здібності», однак пізніше почав витіснятися мовним запозиченням з англійської мови (creativity, creative). В російській мові, на думку професора І.Мілославського, терміном «креативний» позначається творчість, що «не тільки висуває ідеї, але й доводить їх до конкретного практичного результату. А слово «творчий» (рос. творческий) залишається зі своїм вихідним значенням, що не розрізняє діяльність результативну й, навпаки, безрезультатну.»[3]Креатив (англ. Creative) — визначення, що характеризує продукт діяльності людини, створеної способом, що відрізняється від аналогічних, новизною підходу, творчим рішенням. Як правило створюється для привертання уваги, в основному за рахунок шокування, пародіювання, легкості сприйняття, яскравості і високою запам'ятованістю образу. Деякі розуміють під креативом творчість, поставлену на потік. Фактично креатив — це синонім слова «творчість». Називаючи визначені, наприклад, рекламні або художні роботи креативом, в більшості випадку просто намагаються пустити пил в очі новомодним словом.