Діалектологія

Honelako gehiago

Обыкновенные дроби

Иушина Анастасия‑k egina

Исследование учета затрат и калькулирования себестоимости продукции машиностроительных предприятий

Никита Кречун‑k egina

Движение неприсоединения: возникновение, состав и его роль

VLADISLAV NUZHNYY‑k egina

Організація реабілітації військовослужбовців ЗСУ

Біляєвая Анастасія‑k egina

Діалектологія

Діалектологія допомагає нам усвідомити багатство мовного різноманіття і цінність кожного діалекту як частини загальної мовної картини. У світі, де однорідність стає нормою, діалектологія нагадує нам про важливість різноманітності і унікальності кожної культури.

Розгляд методів збирання й дослідження діалектного матеріалу

Збирання і дослідження діалектного матеріалу є важливими аспектами мовознавства, оскільки діалекти відображають мовну різноманітність та культурні особливості певних регіонів. 

Важливо враховувати культурний контекст і повагу до носіїв мови під час проведення досліджень.

2. Експедиційний метод. Цей метод значно ефективніший від анкетного, бо забезпечує найбільш можливу точність діалектних даних. Тому ним найчастіше користуються при збиранні матеріалів для особливо важливих наукових праць.

1. Анкетний метод. Цей метод використовують тоді, коли протягом порівняно короткого часу необхідно зібрати діалектний матеріал на певну тему з великої території, що ні під силу одній людині чи групі наукових працівників.

Ознайомлення з поняттями: діалект,говір,наріччя

Діалект — різновид певної мови, що разом із літературним становить національну мову.

Говір – це одиниця діалектної мови, що становить об'єднання говірок, близьких за фонетичними, акцентуаційними, граматичними та лексичними  

ознаками.

Наріччя – це найбільша одиниця територіальної  

диференціації діалектної мови, що становить сукупність близьких за визначальними рисами говірок, об'єднаних у говори .

Наріччя – сукупність близьких за визначальними рисами говірок, об’єднаних у говори .

Говір - об’єднання говірок, близьких за мовними ознаками.

Діалект— різновид певної мови, що разом із літературним становить національну мову.

Вивчення 3 наріч: північного, південно-східного та південно-західного

Вивчення північного, південно-східного і південно-західного наріч української мови дозволяє зрозуміти не лише мовні відмінності, але й культурні традиції та соціальні аспекти життя людей у різних регіонах України. Це сприяє збереженню мовної спадщини та розвитку міжкультурного діалогу.

Карта українських говорів

Старожитнє південно-західне наріччя української мови поширене на території південно-західної України. Сьогодні воно охоплює південні райони Волинської, Ровенської і Житомирської областей, Львівську, Тернопільську, Хмельницьку, Вінницьку, Івано-Франківську, Чернівецьку і Закарпатську області та західну частину Черкаської, Кіровоградської й Одеської областей.

Південно-східне наріччя української мови територіально найбільше. Воно охоплює південну частину Київської і Сумської областей та Черкаську, Полтавську, Харківську, Луганську, Кіровоградську, Дніпропетровську, Донецьку, Одеську, Миколаївську, Херсонську, Запорізьку і Кримську області.

Поліське, північне, або північноукраїнське, наріччя охоплює північно-західні райони Сумської обл., Чернігівську обл. та північні райони Київської, Житомирської, Ровенської, Волинської областей.

Членування говорів

Формування говорів північного наріччя української мови є результатом тривалого історичного розвитку, географічних, соціальних та культурних факторів. Північне наріччя охоплює території, що розташовані на півночі України, включаючи Чернігівську, Сумську, частини Київської та Житомирської областей.

Південно-східне наріччя: середньонаддніпрянський, слобожанський, степовий говір

Південно-західне наріччя: волинсько-подільська група, галицько-буковинська, карпатська група

Північне наріччя поділяється на три говори: східнополіський (лівобережнополіські говірки), середньополіський (правобережнополіські говірки), західнополіський (волинсько-поліські говірки).

Розгляд діалектних відмінностей у системі іменника

Діалектні відмінності в системі іменника виявляються у фонетичних, морфологічних, синтаксичних та лексичних аспектах. 

Вони збагачують українську мову і роблять її колоритнішою. Вивчення цих відмінностей може допомогти краще зрозуміти культуру та традиції різних регіонів України.

Відмі́нок — граматична словозмінна категорія, характерна для іменних частин мови.

Хитання в роді – це перехід іменників одного роду в інший, несталість родового значення.

Двоїна — граматична категорія числа, уживана для позначення двох осіб або парних предметів.

Ознайомлення з терміном діалектологія

Діалектологія – це розділ мовознавства, що вивчає діалектну мову, її  просторову варіативність і територіальну диференціацію, історію  

формування мовно-територіальних утворень і окремих мовних явищ, співвідношення і взаємодію з іншими формами існування мови етносу - літературною, просторіччям, соціальними діалектами.  

Залежно від характеру дослідження діалектологія поділяється на загальну (теоретичну) та окрему (національну).

Діалектологія - розділ мовознавства, в якому досліджують територіальні різновиди мови (говірки, говори, діалекти, наріччя).