Стилі керівництва в управлінні

Mai multe ca acesta

Розробка заходів щодо підвищення ефективності системи електропостачання підприємств АПК

creat de Антон Бучко

Pin-up and retro-fashion

creat de Anastasia Tomysheva

Вплив стилю лідерства на командну продуктивнісь

creat de Alina Bilousova

Олексій Огульчанський. Пригодницька повість "Як сплять дельфіни "

creat de Оксана Псьол

Стилі керівництва в управлінні

Від чого залежить стиль управління?

Успіх застосування того чи іншого стилю залежить від багатьох обставин:

• змісту задачі і термінів її розв'язання;
• особистості керівника;
• особливостей колективу і виконавця;
• специфіки «поточного моменту»;
• інші фактори.

Що таке стиль керівництва?

Стиль керівництва — сукупність засобів впливу керівника на підлеглих, яка обумовлена специфікою завдань, поставлених перед підприємством, взаємовідносинами керівника з підлеглими, обсягом його посадових повноважень, особовими якостями всіх членів колективу.

Види стилів керівництва

По «шкалі влади» стилі керівництва підрозділяються на кілька видів, наприклад, на:

• авторитарний (директивний)
• демократичний (колегіальний)
• ліберальний (поблажливий).



Порівняння стилів управління

У багатьох статтях можна прочитати, що стиль — це мало не вроджена якість і змінити його неможливо. Практика свідчить, що це не так. По-перше, з досвідом керівник може неусвідомлено змінити стиль управління. Зазвичай починають з авторитарного, щоб заробити авторитет, утримати дисципліну, утвердитися в позиції начальника. Потім переходять на демократичний, а згодом і зовсім «відпускають» ситуацію, створивши систему управління і привчивши співробітників до самостійності й відповідальності. По-друге, багато хто з часом приходить до висновку: не можна працювати в одному стилі. Управлінець, що працює в одному стилі, передбачуваний, а значить, керований. Адже управління — процес обопільний, і часто незрозуміло, хто ким усе-таки керує.

До того ж, працювати в різних стилях цікаво. Не вийшло чогось досягти по-хорошому, можна «натиснути». Інколи можна, навпаки, «послабити віжки». Вміти використовувати стиль як інструмент — це вже майстерність!

На цьому сайті Ви зможете знайти повну порівняльну характеристику стилів управління:

http://milkua.info/uk/post/stil-kerivnika

Інші системи управління

Крім розглянутих стилів керівництва в літературі пропонуються системи управління X, Y, Z.

Теорія Z

Теорія Z — ця теорія розроблена на основі особливостей японського стилю управління, визначає ряд принципових положень: довгострокова, іноді довічна, система наймання на роботу, колективне прийняття рішень і колективна відповідальність, повільне просування по службі і неспеціалізованій кар'єрі (тобто ротація працівників через різні види робіт), неявний механізм контролю, усебічна турбота про персонал.

Теорія Y

Теорія Y — робітники — творці і їх потрібно наділяти повноваженнями. Це демократичний (партисипативний) підхід, що приводить до делегування повноважень, збагаченню змісту роботи, поліпшенню взаємин, визнанню того, що мотивація людей відбувається на основі складної сукупності психологічних потреб і чекань.

Теорія Х

Теорія X — авторитарний підхід до управління, тобто пряме регулювання і твердий контроль. Люди ледачі, мають потребу в примусі, контролі, керівництві, стимулюванні до сумлінної роботи, припускає страх покарання.

Ліберальний стиль

Ліберальний: повне делегування

Бос дає команді майже цілковиту свободу дій, за потреби підтримує й щось радить. Фактично такий менеджер складає з себе відповідальність. Функції керівника зводяться до формування завдань, визначення строків, згуртування команди та виконання ролі посередника.

Негативним у керівника-ліберала є: відсутність ініціативи, очікування вказівок зверху, невпевненість, легкість впливу оточуючих, невимогливість до підлеглих, легко роздає нереальні обіцянки, безконтрольність, якщо вказівка не виконується підлеглим, може виконувати її сам тощо.

Ліберальний стиль – це поведінка керівника, який надає своїм підлеглим майже повну волю у виборі завдань та контролю за ними.

Основними позитивними характеристиками керівника-ліберала є: ввічливість, добродушність до підлеглих, готовність вислуховувати пропозиції та навіть критику підлеглих тощо.

Демократичний стиль

Демократичний стиль передбачає, що група підключається до прийняття управлінських рішень, однак відповідальність несе керівник. Позиція демократичного керівника — «перший серед рівних».

Недоліки:

Демократичний стиль керівництва годі було застосовувати, коли колектив не усталений, працівники, що не мають достатньої кваліфікації і активності, а виробництво грунтується на екстремальних умовах. Також даний стиль потребує багато часу для розробки й узгодження управлінського рішення, таїть у собі небезпеку ослаблення контролю, іноді навіть призводить до безвідповідальності.

Ознаки демократичного стилю:

• керівник розподіляє і відповідальність, і роботу між підлеглими, делегуючи їм досить високий або природний ступінь свободи і влади;
• керівник вирішує переважно важливі питання діяльності організації;
• рутинна робота покладається на підлеглих;
• підлеглі мають широку свободу у виборі способів і методів виконання поставлених завдань.

Авторитарний стиль

Авторитарний стиль, як випливає з його назви, передбачає, перш за все, що всі управлінські рішення приймаються одноосібно керівником. Для цього стилю управління характерне жорстке керівництво, коли керівник дає розпорядження та інструкції, а група повинна їх неухильно виконувати.

Недоліки

Недоліки авторитарного стилю виражаються у придушенні ініціативи й творчий потенціал підлеглих, слабкої мотивації, відсутності дієвих стимулів праці.

Ознаки

Ознаки авторитарного стилю:

1. прийняття рішення, виконання та контроль — входять до компетенції кількох людей;
2. керівник приймає рішення в одноособовому порядку і дає вказівки;
3. підлеглий беззастережно сприймає вказівки і виконує їх;
4. керівник контролює виконання своїх вказівок;
5. підлеглий не має права контролювати начальника.

Стильові шкали

Під стилем розуміється манера поведінки керівника стосовно підлеглих, що дозволяє вплинути на них і змусити робити те, що в цей час потрібно. Існують дві основні стильові шкали:

1. шкала влади, діапазон якої простирається від повної демократії до абсолютної автократії. Тут розглядається ставлення керівника до своїх підлеглих як до суб'єктів управління;
2. шкала переваг, на якій відбивається ставлення керівника до підлеглих як до об'єктів управління.