Формування міжнародного іміджу держави

Mer av detta

PR кампанія для здобуття довіри цільвої аудиторії кав'ярні, впізнаваність бренду

av Даніела Іванівна Алтухова

Авторське право

av Светлана Андреева

Особливості інтеграції психологічної роботи й HR-менеджменту в організації

av Назар Рачкінда

Зарубіжні системи загальної середньої освіти, незважаючи на різноманітність типів і рівнів навчальних закладів, які опікуються освітою, в тому числі й школярів з особливими освітніми потребами, є ключовими елементами сучасної європейської моделі соціального устрою, яка виявляється привабливою для інших країн.

av Лариса Іванова

Формування міжнародного іміджу держави

Елементи іміджеваного потенціалу

Елементами іміджевого потенціалу України є її культурна та історична спадщина, досягнення в галузі культури та науки. Скоординованість проведення іміджевих кампаній та проектів є обов'язковою умовою та неодмінним атрибутом для досягнення бажаного результату.Вважаємо, що для формування позитивного іміджу країни потрібна спеціально створена структура з управління іміджем, яка б координувала і стежила за реалізацією іміджевої політики держави. Така служба з управління іміджем повинна відповідати за інформаційнокомунікативне середовище на міжнародному рівні, розробляти іміджеві проекти, відстежувати результати і відповідати за їх повну реалізацію. При цьому слід використовувати ЗМІ, бізнес#структури, наукові та освітні центри, діаспори співвітчизників за кордоном, установи культури, спортивні організації як важелі впливу на думку світової спільноти.

Вплив на формування іміджу

3) стабільність української економіки, яка оцінюється рівнем доходів на душу населення, обсягом залучених інвестицій, фінансовою забезпеченістю бюджетів усіх рівнів, гарантією прав і свобод господарюючих на українському ринку суб'єктів реального сектора економіки; правовий простір України та відповідність українських правових норм міжнародним вимогам; функції, повноваження й механізми державного регулювання різних галузей і сфер діяльності в українській державі(ефективність владної конструкції).

2) соціально#психологічні настрої в українському суспільстві; форми суспільнополітичної інтеграції українців, структура, характер і принципи діяльності суспільнополітичних об'єднань України; моральні аспекти розвитку українського суспільства;

1) природноресурсний потенціал; національна та культурна спадщина; постійні геополітичні фактори географічне положення, площа території, довжина кордонів держави, вихід до морів; історичні події, що вплинули на розвиток української державності (завоювання, великі наукові й географічні відкриття), а також внесок видатних українців, діяльність яких нерозривно пов'язана з історією розвитку країни; базова форма державного устрою та структура управління;

Недолік сучасної іміджевої політики

Головним недоліком існуючої іміджевої політики в Україні, на погляд науковців, є безсистемність її роз# робки та реалізації . Основними причинамивідсутності ефективності іміджевих кампаній є наступні:

— відсутність міцного ідеологічного фундаменту(звідси і йде вся безсистемність PR#проектів, спрямованих на поліпшення зовнішнього образу країни. Не можливо сформувати зовнішньополітичний імідж країни разом з пошуками національної ідеї, яка б однаково відображалася як у внутрішніх процесах держави, так і за її межами).

— відсутність стратегії іміджевої політики (цілеспрямоване формування іміджу України за кордоном все ще не здійснюється. Не встановлено пріоритети та не визначено бажаний результат від PR#кампаній. Відсутній єдиний координаційний центр з формування іміджу країни за кордоном);

Сучасний стан справ

Створено Міністерство інформаційної політики грудень 2014 Один з напрямів діяльності МІП є популяризація України в світі. У листопаді 2015 року при МІП було утворено Міжвідомчу робочу групу з розроблення Концепції популяризації України у світі та просування інтересів України у світовому інформаційному просторі, до складу якої увійшли представники низки міністерств та урядових структур. Створено Управління публічної дипломатії 2015 Ключові завдання: координація заходів інших органів виконавчої влади у сфері реалізації іміджевих, культурних та інформаційних проектів України за кордоном. У 2017 році прийняті постанова Кабміну «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для фінансової підтримки забезпечення міжнародного позитивного іміджу України та здійснення заходів щодо підтримки зв'язків з українцями, які проживають за межами України» та наказ МЗС «Про затвердження Порядку організації поїздок іноземних та українських експертів». Водночас, все ще триває робота над підготовкою Стратегії публічної дипломатії України. Затверджена Концепція популяризації України у світі кінець 2016 У червні 2017 року було затверджено План заходів з реалізації Концепції. Також у червні 2017 року постановою КМУ було утворено Міжвідомчу комісію з питань популяризації України у світі, покликану підвищити рівень координації у сфері публічної дипломатії між залученими владними органами. До її складу увійшли не тільки представники міністерств та відомств, але й неурядові експерти. Утворено «Український інститут» 2017 Мав стати потужним інструментом просування міжнародного іміджу України Експертною комісією було обрано Генерального директора УІ. Було сформовано команду інституту, проведено стратегічну сесію та розгорнуто активну комунікаційну діяльність в Україні. Також затверджено Концепцію розвитку Українського інституту, яка визначає короткотермінові та середньострокові пріоритети організації. Представництва Українського інституту планувалося відкрити в чотирьох європейських столицях – Варшаві, Берліні, Парижі та Римі. Однак через складний процес міжінституційного погодження реалізація даного завдання гальмується. 2018 Затверджено єдиний бренд України, на основі якого Кабмін замовив розроблення 6 стандартів просування України відповідно до наступних напрямів: в країнах Західної та Центральної Європи; Північної Америки; Південної Америки; Азії; як туристичного напряму; просування України з метою залучення інвестицій. На даний час робота ще не завершена. Втім, необхідно зазначити, що низка експертів з питань стратегічних комунікацій вказують на доволі закритий формат розробки брендбуку і, як результат, його незрозумілість як потенційним цільовим аудиторіям в Україні, так і закордоном.

історія формування іміджу

За результатами низки досліджень Україна до кінця 2013 року сприймалася переважно як молода демократія перехідного періоду, країна Помаранчевої революції, відомих спортсменів і красивих жінок, окремих високотехнологічних галузей економіки, а також як невпливова, маловідома держава, осередок політичної нестабільності, корупції, неефективності влади та невизначеності розвитку, поганого інвестиційного клімату. Заходи Державної програми забезпечення позитивного міжнародного іміджу України на 2003–2006 роки, Державної цільової програми формування позитивного міжнародного іміджу України на період до 2011 року не змогли поліпшити ситуацію.Справжнє вікно можливостей для України відкрилося з початком 2014 року. Низка зовнішніх чинників, пов’язаних із російською агресією та бажанням цивілізованого світу нам допомогти, як ніколи сприяли перезавантаженню позиціювання України у світі. Маючи низку варіантів дій та обравши «роль жертви», ми тривалий час одержували різноманітну підтримку. Але це не могло тривати до нескінченності. Тому виникає питання, яким чином ми використовуємо інші можливості формування репутації країни та просування своїх інтересів на хвилі позитиву. Сьогодні є можливість зробити «зріз» та зрозуміти поточну ситуацію. таном на 16 березня цього року текст про Україну на сайті «Бі-бі-сі», де наведено стислі довідки про країни світу, починається так: «Україна здобула незалежність після розпаду Радянського Союзу 1991 року й відтоді постійно змінює курс, то шукаючи тіснішої інтеграції із Західною Європою, то будучи втягненою в орбіту впливу Росії, яка вбачає загрозу своїм інтересам у прагненнях України бути ближчою до Заходу». І ні слова про наші здобутки або переваги.Те, як швидко наповнюється європейський інфопростір, добре демонструє тема навколо етнічних угорців Закарпаття. Кілька тижнів тому почала «розкручуватися» риторика про необхідність уведення в Закарпаття спеціальної місії ОБСЄ. Тема не є «фейком», питання вже вийшло з площини громадських організацій до досить високого рівня заяв зовнішньополітичних відомств і міжнародних організацій. На мою думку, факт дискусії такого спрямування став можливий через наші провали та недолугість у певних сферах публічної дипломатії.На жаль, список свіжих «прикладів» схожого спрямування є значним. Не випадково керівник представництва Європейського союзу в Україні Юґ Мінґареллі з цього приводу недавно заявив: «Уявлення про Україну в Західній Європі не має нічого спільного з реальністю в цій країні».Тому успішне просування інтересів України у світі неможливе без перезавантаження наших власних підходів, принаймні кількох.

Рекомендації

З урахування тих задач, які стоять перед Україною, народні депутати можуть вийти з рекомендацією до урядових структур щодо створення державно-громадського майданчика, який би брав на себе роль визначення загроз українським інтересам за кордоном в інформаційній сфері та вироблення оперативних рішень реагування.

Доцільним вбачається провести комітетські слухання щодо проблеми координації діяльності спрямованої на просування позитивного іміджу України та протидії російський дискредитаційній компанії за кордоном. До участі у слуханнях доречно запросити відомі організації, які неодноразово виходили з пропозиціями щодо розвитку стратегічних комунікацій та системи інформаційної безпеки (зокрема, Український кризовий медіа-центр, Internews Ukraine, Stop Fake тощо).

Доцільно переглянути існуюче законодавство, яке спрямоване на протидію існуючим інформаційним викликам, відповідно до положень Доктрини інформаційної безпеки.

Нова редакція Закону про засади внутрішньої і зовнішньої політики України має містити розгорнуту норму про цілі та засоби формування позитивного іміджу України за кордоном.

Просування України в світовому інформаційному просторі та популяризація за кордоном мають стати частиною зовнішньополітичного блоку нової коаліційної угоди, а також середньострокової програми уряду.