Вплив фізичних вправ на психічний стан студентів під час сесійного періоду

もっと見る

Плинність кадрів

Yelyzaveta Kravchenkoにより

ПЛАН РОБОТИ З БАТЬКАМИ СТАРША ГРУПА

Ольга Шпичакにより

Студентська соціальна служба

Світлана Валеріївна Статкевичにより

Складові соціальної роботи з молоддю

Катерина Гуріковаにより

Функції фізичної активності:

Формувальна: розвиток морально-вольових якостей.

Творча: вплив на онтогенез.

Стабілізація ЦНС: вплив на нервові процеси та темперамент.

Корегуюча: сприяння злагодженій роботі всіх внутрішніх органів і систем.

Захисна: підвищення стійкості організму до навантажень та захворювань.

Стимулююча: стимуляція головного мозку, підвищення працездатності та впевненості.

Тренувальна: вплив фізичних вправ на функціональний стан вестибулярної сенсорної та серцево-судинної систем.

Спонукальна: вроджена потреба в руховій активності, що сприяє адаптації до умов навколишнього середовища.

Вплив фізичних вправ на психічний стан студентів під час сесійного періоду

Організацію та методи дослідження

Оцінка адаптаційного потенціалу та психоемоційного стану:

Оцінювали функціональний стан серцево-судинної системи (ССС) за допомогою індексу Кердо (ІК) та адаптаційного потенціалу (АП) за Р. Баєвським.

Оцінка фізичного стану

Шкала оцінки фізичного стану включала п'ять рівнів: низький, нижче середнього, середній, вище середнього, високий.

Вимірювали частоту серцевих скорочень (ЧСС) та артеріальний тиск (АТ).

Використовували розрахунковий метод О. Пирогової для оцінки рівня фізичного стану (РФС).

подтема

Педагогічний експеримент проводився в березні-квітні 2018-2019 навчального року.

Дані реєструвалися в індивідуальній картці оцінки стану здоров'я студента.

Комплексна програма включала оцінку функціональних показників і психологічних особливостей студентів.

Учасники дослідження

Всі учасники дали добровільну інформовану згоду.

Участь взяли 135 студентів (90 юнаків, 45 дівчат) з середнім віком 19,6±0,12 років

Проведено серед студентів 2-4 курсів спеціальності «Середня освіта. Фізична культура»

Регулярна фізична активність та її вплив на навчання

Вплив фізичних навантажень на ефективність навчання та збереження здоров'я.

Покращення психофізіологічного стану та підвищення стресостійкості.

Необхідність врахування індивідуальних особливостей студентів у процесі занять фізичною культурою.

Вплив фізичної активності на стан адаптаційних процесів та рівень стресостійкості студентів

Вплив фізичної активності на адаптацію і стресостійкість

Формування відповідальності, почуття обов’язку, сумлінності, зібраності.

Розвиток соціально-орієнтованих установок, комунікабельності, готовності до співпраці.

Моральне, розумове, трудове й естетичне виховання через систематичні заняття фізичною культурою.

Вплив навчального навантаження на здоров'я студентів:

• Високі навчальні навантаження і низька рухова активність.
• Нераціональне харчування та шкідливі звички.
• Стресові ситуації та незадовільна організація фізичного виховання.
• Погіршення самопочуття, фізичних можливостей, психоемоційного стану, соціальної адаптації.

Функціональний стан організму:

• Залежність від способу життя, нервово-емоційного напруження, рівня рухової активності.
• Вплив виробничого середовища, соціального середовища, характеристик трудового процесу.
• Індивідуальні особливості людини, включаючи вік, стан здоров'я, рівень кваліфікації.

Особливості функціонального та психоемоційного стану студентів

Стресові фактори в навчанні:

• Велике інтелектуальне навантаження, недостатність часу на відпочинок та сон.
• Необхідність адаптації до нової організації навчального процесу.
• Невизначеність майбутнього працевлаштування, стресові перевтоми.
• Симптоми перевтоми: апатія, підвищена роздратованість, погіршення апетиту, головний біль.

Стресостійкість та адаптація:

• Властивість особистості, єдність генетичних та індивідуально-особистісних особливостей.
• Здатність переносити інтелектуальні, вольові та емоційні навантаження.
• Важливість соціально-психологічного потенціалу, спільність інтересів, згуртованість.
• Роль серцево-судинної системи у перебудові функціонального стану при стресі.