Базові і похідні мотиви економічної поведінки

More like this

«LEGO Foundation» разом із провідними експертами з Університету штату Пенсильванія, Університету Темпла, Кембриджського університету і Гарвардського університету визначили п’ять основних характеристик діяльнісного підходу — значуща, соціальна, активна, мотивуюча та радісна (Zosh та інші, 2017). Крім цього, «LEGO Foundation» (2017) відносить до необхідних для всебічного розвитку дитини навиків емоційні, соціальні, когнітивні, фізичні і креативні вміння.

by Polina Boldyr

Сенсорні системи

by Виолетта Скаржинец

Международная экономика

by Владимир Игнатов

Вимоги до організації ППВ в Нацполіції, ДПСУ, ДСНС

by Вероніка Павленко

Базові і похідні мотиви економічної поведінки

Мотиви трудової діяльності

Мотивом трудової діяльності є почуття насолоди самим процесом гарного виконання роботи, готовність принести себе в жертву заради родини, сусідів і своєї країни.

задоволення потреби в самоактуалізації, самовираженні, самореалізації.

одержання матеріальних благ для задоволення матеріальних і духовних потреб;

спонукання громадського порядку (усвідомлення необхідності приносити користь суспільству, надавати допомогу іншим);

Мотиви праці і споживання

Стійким мотивом трудової діяльності людини є бажання одержати матеріальну винагороду за роботу. Отримана плата може витрачатися на найрізноманітніші речі, залежно від того, яка сама людина (споживання – винятково психологізований аспект економічної поведінки).

Мотиви інвестування

Це надзвичайно складні й суперечливі мотиви. Вони зазнали істотних змін після відділення управлінських функцій від власності на капітал. Якщо до цього в основі ієрархії мотивів лежало ставлення до бізнесу як до життєвого покликання, творчої самореалізації, то після відділення керування від власності комерційні справи через фондові й валютні біржі створюють підґрунтя для дуже динамічної, суперечливої й неоднозначної мотивації (одержання доходу, азарт, ризик).

Мотиви заощадження

- прагнення до незалежності (фінансова незалежність надає людині більше особистісної волі).

- прагнення до кращого (мотив, заснований на широко розповсюдженому підсвідомому бажанні бачити в майбутньому поступове підвищення свого життєвого рівня, можливості збільшення своїх майбутніх витрат, навіть у тому випадку, коли сама можливість користуватися благами може убувати);

- ощадливість (прагнення забезпечити собі дохід у формі відсотка або передбачуваного збільшення цінності майна в майбутньому, тому що люди часто віддають перевагу більшому споживанню в майбутньому в порівнянні з меншим споживанням у сьогоденні)

- передбачливість (облік того, що в майбутньому співвідношення між доходами й витратами зміниться в гіршу сторону через потребу забезпечити старість, утримання членів родини тощо)

- обережність (створення резерву на випадок непередбачених обставин в умовах конкуренції);

Мотиви нагромадження

Дж. Кейнс, порівнюючи спонукальні сили мотивів споживання і заощадження, відзначає, що звичайно спонукання до задоволення невідкладних потреб людини і його родин за силою впливу на поведінку перевершує спонукання до нагромадження