av Ярослав Козловський 1 måned siden
89
ГЕС
av Ярослав Козловський 1 måned siden
89
Mer som dette
Споживчий фактор також важливий, оскільки необхідно мати доступ до ринку для продажу електроенергії, щоб забезпечити прибутковість ГЕС.
Розташування гідроелектростанцій (ГЕС) зазвичай визначається сировинними факторами, такими як вода з річок або струмків, яка може бути використана для виробництва електроенергії.
Гайворонська гідроелектростанція, Гайворонська ГЕС — мала гідроелектростанція, що знаходиться на річці Південний Буг біля міста Гайворон Гайворонского району Кіровоградскої області України.
Будівництво Гайворонської ГЕС почалося в 1956 році відповідно до шостого п'ятирічного плану розвитку народного господарства СРСР. ГЕС була складовою частиною каскаду малих електростанцій, що будувалися на річці Південний Буг і спочатку мала проектну потужність 4500 кВт.
У 1964 році будівництво було завершено і гідроелектростанція була введена в експлуатацію з потужністю 6300 кВт. В 1964—1972 рр. ГЕС забезпечувала електропостачання підприємств міста Гайворон і колгоспів Гайворонського району.
Сумарна потужність електростанції на 2019 рік складає 7,1 МВт. ГЕС розташована на р. Південний Буг і має робочий перепад 9 м. На даному об'єкті встановлена горизонтальна поворотно-лопатева турбіна.
Ладижинська ГЕС — мала ГЕС на річці Південний Буг поблизу міста Ладижин Вінницької області.
Входить до складу ПАТ «Західенерго». Пригребельна, працює на напорі Ладижинського водосховища, що використовується як ставок-охолоджувач Ладижинської ТЕС. Одна з найбільших на Південному Бузі; в радянський час (до пуску в експлуатацію Олександрівської ГЕС) — найпотужніша на Південному Бузі.
Потужність — 7,5 МВт (у двох гідроагрегатах), середньорічне вироблення електроенергії — 36,2 млн. кВт·год. Введена в дію у 1964 році. У теперішній час існує план збільшення потужності ГЕС до 9 МВт.
Сабарівська ГЕС будувалась у період 1948-1952 рр., на ній ще досі працює довоєнна турбіна, яка була виготовлена 1924 р. в Австрії. До електростанції краще йти лівим берегом Бугу. Зразу за ГЕС починаються круті кам'яні схили, на яких навесні цвіте сон-трава. Це унікальне місце на околицях Вінниці, де ще можна побачити таку рослину. До слова, за останні роки ділянка дуже пошкоджена, й сон-трава опинилася під загрозою знищення.
За період існування греблі, вона пережила дві великі аварії. Перша трапилась 1 серпня 1984 р. - зламалось кріплення, яке утримувало один із восьми щитів. Потік води вирвав щит, розвернув і відніс на 200 метрів від ГЕС. Це і не дивно, обладнання на станції стояло із 1948 р., і з того часу його жодного разу не міняли і не ремонтували. Пробоїну закрили того ж дня і на наступний ранок повернули Вінниці воду. Саме обладнання ремонтували майже два місяці.
Друга аварія трапилась у лютому 1986 р.. Робітники ГЕС готувалися до пропуску весняного паводка: перевіряли роботу щитів – підіймали і опускали. Вони тримаються на металевих тросах. Під кригою не бачили, як один з тросів прогнив. На щит намерзла вода, його вага збільшилася вдвоє. Один із тросів не витримав і обірвався. Щит впав униз і його знов вирвало. Але тоді все зробили оперативно: кинули ремонтні шандори і перекрили воду. Після цього відремонтували всі 8 щитів.
З часів незалежності, ВАТ «Вінницяобленерго», будучи неспроможним дати лад гідроенергетичному господарству, вирішило віддати всі свої ГЕС в оренду, конкурс виграла вінницька компанія «Енергоінвест», яка стала найбільшим вітчизняним виробником «малої» електроенергії.
Олександрівська ГЕС — гідроелектростанція, розташована поблизу м. Південноукраїнськ в сел. Олександрівка (Миколаївська область, Україна), на річці Південний Буг. Будівництво електростанції почалося 1984 року і було завершено у березні 1999 року.
Олександрівська ГЕС — мала ГЕС типу дамби. Вона перетинає річку Південний Буг по всій ширині та складається з восьми прольотів з регулювальними затворами. Висота дамби 25 м. На правому березі річки розташована машинна зала ГЕС і трансформаторна підстанція.
Сумарна потужність двох агрегатів станції — 11,5 МВт. На 1 грудня 2010 р. ГЕС виробила 300 млн кВт·год[1]. На початок квітня 2011 року Олександрівська ГЕС виробила 320 мільйонів 805 тисяч кВт·год електроенергії. Після пуску Ташлицької ГАЕС та підняття рівня Олександрівського водосховища, Олександрівська ГЕС буде виробляти понад 45 млн кВт·год. електроенергії щороку.
Дністровська ГАЕС — одна з найбільших у світі гідроакумулювальних електростанцій — на річці Дністер (Чернівецька область; будівництво почалося 1983 року). Основними функціями Дністровської ГАЕС є регулювання частоти і графіка навантажень в енергосистемі України, формування аварійного енергорезерву.
Нижньодністровська ГЕС (також Дністро́вська ГЕС-2) — гідроелектростанція на річці Дністер на території України (село Нагоряни, Вінницька область).
Будівництво розпочато у 1982 р. У серпні 1999 р. був запущений перший агрегат. Останній третій агрегат був запущений у грудні 2002 р.
До складу споруд гідровузла входять:
· Будівля ГЕС;
· Бетонна водозливна гребля;
· Берегові кам'яно-земляні дамби.
Сумарна встановлена потужність станції — 40,8 МВт (3х13,6 МВт).
У результаті спорудження ГЕС було утворено буферне водосховище довжиною 19 км. Електростанція, спорудження якої розпочалося за часів СРСР, знаходилась на території УРСР та МРСР. Основне устаткування (машинний зал, щит керування, розподільчий пристрій) нині знаходиться на території України. Будівництво відбувалось за рахунок коштів УРСР та України, проте після розпаду СРСР частина греблі електростанції опинилась на території Молдови, що стало причиною прикордонних непорозумінь.
Дністро́вська ГЕС — одна з гідроелектростанцій на Дністрі (південний захід України).
Унікальна за комплексним призначенням, конструктивними особливостями, компонувальними рішеннями, складом і конструкцією обладнання.
Генеральним проєктувальником є ПРАТ «Укргідропроект» — найбільша в Україні інжинірингова компанія в сфері гідроенергетичного і водогосподарського будівництва.
Дністровська ГЕС розташована на південному заході України на р. Дністер. Основною особливістю споруд Дністровської ГЕС є будівля руслового типу, що сприймає відносно високий напір (до 55м) з водозливами над машинним залом — це дозволило відмовитись від будівництва окремої водозливної греблі.
Греблею Дністровської ГЕС створено водосховище, максимальна глибина якого складає 54 м. Воно дозволяє здійснювати сезонне регулювання стоку Дністра.
Основними завданнями Дністровського водосховища є забезпечення компенсуючими попусками водопостачання, зрошення земель, боротьба з повенями та вироблення електроенергії.
Дніпровська ГЕС (Гідроелектростанція) - це гідроелектростанція на річці Дніпро в Україні. Вона складається з декількох енергоблоків, які використовують енергію води для виробництва електроенергії. ГЕС Дніпровська грає важливу роль у забезпеченні країни стабільним джерелом електричної енергії.
Середньодніпровська ГЕС (до 2016 року — Дніпродзержинська ГЕС) — є 4-м ступенем середньої частини каскаду гідроелектростанцій на Дніпрі.
На ділянці Кам'янського водосховища в Дніпро впадає вісім приток, п'ять із яких — малі річки. Найбільшими притоками є річки Псел та Ворскла.
Середньодніпровська ГЕС, зважаючи на своє місцезнаходження в каскаді, використовує водні ресурси, зрегульовані Кременчуцьким водосховище.
Розрахована на середньорічне виробництво електроенергії — 1328 млн кВт·год., при напорі 10,5 м. Середньодніпровська ГЕС бере участь у покритті графіка навантаження енергосистеми України. Її спорудження забезпечило використання гідроресурсів на дільниці Дніпра між Кременчуцькою та Дніпровською ГЕС, створення глибоководного шляху для плавання великотоннажних суден
Кременчуцька гідроелектростанція — третя сходинка Дніпровського каскаду. Знаходиться ГЕС на землях Світловодського району у м. Світловодськ. Всі бетонні споруди гідровузла розташовані на гранітах. Основою земляної греблі є мілко зернисті алювіальні піски. На Кременчуцькій гідроелектростанції установлено 12 вертикальних гідроагрегатів з турбінами поворотно-лопатевого типу. Встановлена потужність складає 700,4 МВт.
Будівля ГЕС відкритого типу складається із шести агрегатних секцій шириною по 50 м і завдовжки 63,8 м і блоку монтажного майданчику розміром, відповідно до плану - 18,5 х 41,3 м. В кожній секції розміщено по два агрегати.
Ки́ївська ГЕС — гідроелектростанція, що є 1-м ступенем вищої частини каскаду гідроелектростанцій на річці Дніпро. Утворює Київське водосховище. Розташована у місті Вишгороді.
Середньорічне виробництво електрики Київської ГЕС
становить 797 млн кВт·год при напорах 7,7—9,3 м3/сек.
Київська ГЕС була і залишається спорудою першого класу надійності. Обидві її
греблі, що мають загальну довжину понад 50 км, а також будівля самої ГЕС,
де розміщено гідроагрегати, перебувають під постійним контролем спеціальної
автоматизованої системи (її уведено в експлуатацію в червні 2002 року).
В результаті реконструкції, що здійснюється частково за кошти кредиту Світового
банку, на екологічно чисті замінено робочі колеса турбін дванадцяти
гідроагрегатів. Розпочалась також заміна робочих коліс і решти восьми
агрегатів. Це виключить можливість протікання мастила і потрапляння його у
дніпровську воду.
Гідроелектростанції (ГЕС) можуть мати вплив на затоплення земель навколо них у результаті створення водосховища. Це може призвести до затоплення сільськогосподарських угідь, лісів або навіть населених пунктів. Також це може впливати на екосистему річок і річкових біотопів, що може мати далекосяжні наслідки для оточуючого середовища.
Гідроелектростанції можуть мати великий вплив на руйнування берегів через зміни водного режиму, відстоювання води та зміни в русі річок. Греблі можуть спричинити ерозію берегів та вплинути на екосистему берегової зони. Тому важливо ретельно планувати та враховувати можливі наслідки будівництва гідроелектростанцій для берегових екосистем.
ГЕС можуть значно впливати на гідрологічний режим річок. Підводні бар'єри, створені ГЕС, можуть змінювати природний потік води та рівень водосховища, що в свою чергу може впливати на екосистему, водні види, рибу та рослинність у водоймі. Крім того, ГЕС можуть призводити до змін в температурному режимі води, розміру води. Важливо збалансувати переваги виробництва електроенергії, які надає ГЕС, з урахуванням можливих негативних екологічних наслідків на довгострокову перспективу.
