Дерева

Więcej takich

графические информационные модели

przez Александр Владимирович Бродовский

Сенсорні системи_Ткачук Богдан

przez Ткачук Богдан

2В_Веб-квест

przez Антипова Екатерина

memorial

przez Marat Kozlov

Дерева

МАГНОЛІЯ

Це екзотичне дерево із великими квітами, часто ароматними. Воно вважається відображенням гармонії та краси в природі.

Висаджувати магнолію краще навесні, за літо рослини можуть зміцніти, що дозволить перенести зимівлю без втрат. Саджанці рекомендується розміщувати на віддалі від дорослих дерев або високих садових будівель. Якщо молоді рослини висаджують в тінь, їх розвиток буде сильно затримуватися.



БЕРЕЗА

Це дерево відоме своєю білою корою та великими листями. Воно має значення в багатьох культурах і може символізувати чистоту та новий початок.

У народній медицині бруньки, в першу чергу Б. бородавчастої та Б. пухнастої, застосовують у вигляді відварів, настоїв, примочок та ванн при захворюваннях печінки та сечового міхура, нирковокам’яній хворобі, ревматизмі, подагрі, атеросклерозі, туберкульозі легень, при бронхітах, трахеїтах; листя Б. бородавчастої має протизапальні, діуретичні, вітамінні та антимікробні властивості та застосовується при захворюваннях органів дихання, кровообігу, травлення, печінки, нирок, інфекціях вуха, горла, носа, шкіри тощо; пагони, найчастіше Б. бородавчастої та Б. пухнастої, застосовуються в народній медицині як протизапальна ЛРС при запаленнях легень, нирок, при захворюваннях ШКТ; з кори Б. бородавчастої одержують лікарську субстанцію, що містить суму катехінів та лейкоантоціанідинів і має капілярозміцнювальну, антимікробну, протипухлинну, в’яжучу, антиоксидантну дію.

БУК

Це дерево має гладку кору і густе листя. Деревина бука використовується для меблів, паркету та інших виробів.

Дерево до 30–40 (іноді 50) м висотою, з могутньою густою і розлогою (до 10–30 м, в природі й більше) кроною, котра майже не пропускає світла, та більше або менше горизонтально розпростертими гілками. Кора на молодих стовбурах сірувато-бура, на старих сріблясто-сіра, часто з лусками, в більшості гладенька і тонка. Молоді пагони світло-коричневі, спочатку опушені, пізніше голі, характерно-колінчасті. Бруньки до 2 см довжиною, веретеноподібні, гострі.

СОСНА

Ці дерева мають довгі голки та шишки і зазвичай ростуть у вигляді великих лісів. Вони є важливими для виробництва дерев'яних матеріалів та харчових продуктів.

Дерево 20-40 м висотою, з прямим високо очищеним від гілок стовбуром. Крона конусоподібна в молодості, широка, округла, іноді зонтикоподібна в старості. Кора червоно-бура, глибоко-бороздчата, вище на гілках жовтувата тонко відшаровується. Пагони голі, зеленуваті, потім сіро-бурі. Бруньки 6-12 мм довжиною, видовжено-яйцевидні, гострі, не смолисті або смолисті червонувато-бурі.



КЛЕН

Кленові дерева славляться своїми красивими листям і декоративною корою. Вони також відомі своїм кленовим сиропом, який отримують із соку дерев.

Форма клена гостролистого Acer platanoides L. із щільною шатроподібною кроною, прищеплена на штамбі типової форми; має повільні темпи росту, невисока. Пагони голі, буро-оливкові або червоні, блискучі, зі світло-сірими смужками і розсіяними сочевицями. Бруньки яйцеподібної або еліпсоподібної форми, 7–10 мм довжиною, з 6–8 парами супротивних лусочок.



ЯЛИЦЯ

Це велике вічнозелене дерево з голчастими листочками. Ялиці часто використовують як ялинки на Різдво через їхню густоту та форму.

Хвоїнки у ялиці м'які і пласкі, при більш детальному огляді вони схожі на видовжені пласкі листочки. Іх пласка форма не є геометрично жорсткою конструкцією. Окрім того, ялицева хвоя плавно загнута на кінчиках, не має гостроти, як в у хвоїнок ялинки. Тому хвоя ялиці просто немає чим дряпати шкіру чи колоти. Хвоя ялиці розташована горизонтально по обидва боки від стовбура гілля, що надає йому більш пласкої форми. Усі шанувальники лазні знають, що з ялиці виходять чудові віники для лазні, сауни, бані - дуже пахучі і приємні.

ДУБ

Це одне з найбільш поширених дерев. Вони мають міцне дерево і густе листя. Їхні жолуді використовують для виробництва дерев'яної меблі, а також для виготовлення вин.

Дерево до 35–40 м завв. із стовбуром діаметром до 1–1,5 м, густою кроною. Кора молодих гілок зеленувато-бура чи червонувато-бура, гладенька, блискуча, у старих дерев — товста, з глибокими тріщинами, бурувато-сіра. Листки чергові, зближені на кінцях пагонів, короткочерешкові, 7–15 см, іноді до 30 см завд., 4–7 см завш., видовжено-обернено яйцеподібні, перистолопатеві, при основі — з вушками, зверху блискучі зелені, голі, знизу світліші, спочатку опушені, потім голі. Квітки одностатеві, чоловічі — з 6–8-роздільною зеленуватою оцвітиною в пониклих сережках, жіночі — дрібні, з редукованою оцвітиною, по 1–3 у пазухах верхніх листків. Плоди — бурувато-жовті жолуді 1,5–3,5 см завд. і 1–2,5 см завш., мисочка неглибоко чашоподібна з притупленими лусочками, досягає ¼–⅓ довжини жолудя. Цвіте одночасно з розпусканням листя у квітні–травні, плоди дозрівають у вересні. Розрізняють дві екологічні раси — літній та зимовий дуб. У літнього дуба листки розпускаються у квітні і на зиму опадають, у зимового дуба листки розпускаються на 2–3 тиж пізніше (у травні) і в засохлому стані залишаються на деревах усю зиму.